Кінець глобалізації: ліквідація фінансових активів та порятунок нетрадиційних активів

З 1939 року, коли розпочалася Друга світова війна, до 2024 року ми пережили безпрецедентний супербиківський ринок. Цей тривалий зростання сформувало покоління за поколінням пасивних інвесторів, які звикли вважати, що "ринок тільки зросте". Однак, це свято вже закінчилося, і багато хто незабаром зіткнеться з ліквідацією.

Як ми прийшли до цього?

Ця супербика не є випадковістю, а є результатом серії структурних змін, які перетворили світову економіку, при цьому Сполучені Штати завжди займали центральну позицію.

Після Другої світової війни став супердержавою світу

Друга світова війна вивела США на позицію лідера "вільного світу". У 1945 році США виробляли більше половини світової промислової продукції, контролювали третину світового експорту та володіли приблизно двома третинами світових золотих резервів. Ця економічна гегемонія заклала основу для зростання на наступні десятиліття.

Після Другої світової війни США активно взяли на себе роль глобального лідера, сприяючи створенню ООН і реалізуючи "План Маршала", вливши в Західну Європу понад 13 мільярдів доларів. Це не лише допомога, але й створення нових ринків для американських товарів, одночасно закріплюючи домінуючу позицію США в культурній та економічній сферах.

Розширення робочої сили: жінки та меншини

Під час Другої світової війни близько 6,7 мільйона жінок увійшли на ринок праці, що призвело до майже 50% зростання участі жінок у трудовій діяльності за короткий проміжок часу. Хоча після війни багато жінок залишили свої робочі місця, ця масова мобілізація назавжди змінила суспільне ставлення до працевлаштування жінок.

До 1950 року тенденція до масового працевлаштування одружених жінок ставала все більш очевидною. Це не лише виняток під час війни, а й початок фундаментальної зміни економічної моделі США. Політика "заборони на шлюб" (, що забороняла працювати одруженим жінкам ), була скасована, зросла кількість часткових робочих місць, відбулися технологічні зміни в домашній праці, а також підвищився рівень освіти, що сприяло переходу жінок з тимчасових працівників до довгострокових учасників економічної системи.

Меншини також пережили подібні тенденції, поступово отримуючи більше економічних можливостей. Ця експансія робочої сили ефективно підвищила виробничі можливості США, підтримуючи десятиліття економічного зростання.

Перемога в Холодній війні та хвиля глобалізації

Холодна війна сформувала політичну та економічну роль США після Другої світової війни. До 1989 року США уклали військові альянси з 50 країнами та розмістили 1,5 мільйона військовослужбовців у 117 країнах світу. Це було не лише для військової безпеки, але й для встановлення економічного впливу США на глобальному рівні.

Після розпаду Радянського Союзу в 1991 році США стали єдиною супердержавою у світі, увійшовши в епоху, яку багато хто вважає однополярним світом. Це не лише перемога ідеології, а й відкриття глобальних ринків, що дозволило США домінувати на світовій торговій арені.

З 1990-х років до початку 21 століття американські компанії активно розширювалися на нові ринки. Це не є природним еволюційним процесом, а результатом тривалого вибору політики. Наприклад, у країнах, де втручалася ЦРУ під час холодної війни, обсяги імпорту США значно зросли, особливо в галузях, де в США не було помітних конкурентних переваг.

Перемога західного капіталізму над східним комунізмом не була досягнута лише завдяки військовій або ідеологічній перевазі. Західна система вільної демократії є більш адаптивною і після нафтової кризи 1973 року змогла ефективно налаштувати економічну структуру. "Удар Волкера" 1979 року перетворив глобальну фінансову гегемонію США, зробивши глобальні капітальні ринки новим двигуном зростання США в постіндустріальну еру.

Ці структурні зміни разом сприяли цій безпрецедентній супербикіньовій ринку фінансових активів. Однак основне питання полягає в тому, що ці зміни є одноразовими подіями, які не можуть бути повторені. Зараз обидві партії сприяють деглобалізації, і ми стаємо свідками того, як остання підтримка цього наддовгого циклу зростання вилучається.

Що далі відбудеться?

На жаль, всі моляться, щоб ринок повернувся до історичної норми. Загальна думка на ринку: ситуація погіршиться, а потім центральний банк знову вливе гроші, і ми зможемо продовжувати заробляти... Але реальність така: ці люди прямують до різні.

Бичачий ринок, що триває майже століття, базується на ряді подій, які неможливо повторити, і навіть деякі з цих факторів зараз змінюються.

• Жінки більше не увійдуть у трудовий ринок у великих масштабах: насправді, з просуванням еліти, яка підтримує підвищення народжуваності, рівень залучення жінок до праці може знизитися.
• Меншини більше не будуть масово залучатися до ринку праці: насправді, позиція демократів щодо імміграційної політики майже така ж жорстка, як і у республіканців, це стало міжпартійним консенсусом.
• Ставки не знизяться знову: насправді, кожен обраний лідер добре знає, що інфляція є найбільшою загрозою для їх переобрання. Тому уряди країн намагатимуться уникати зниження процентних ставок і повторної інфляції.
• Ми не будемо далі глобалізуватися: насправді, політика рухається у абсолютно протилежному напрямку.
• Ми більше не виграємо ще одну світову війну: насправді, здається, що ми навіть можемо програти наступну війну.

Моя думка дуже проста: усі глобальні макротренди, які сприяли зростанню фондового ринку протягом останнього століття, зараз змінюються на протилежні.

Гоблінське містечко

Коли імперія вступає в занепад, дні справді важкі ------ можна запитати в Японії. Якщо ви купили акції на історичному піку індексу Nikkei 225 у 1989 році і тримали їх до сьогодні, 36 років минуло, ваша віддача становить приблизно -5%. Ось типова "купівля і утримання, страждання без кінця". Я вважаю, що ми йдемо тим же шляхом.

Гірше того, вам слід підготуватися до капітального контролю та фінансових репресій. Непідвищення ринку не означає, що уряд прийме реальність. Коли традиційна грошова політика зазнає невдачі, уряд звертається до більш прямих засобів фінансового контролю.

незабаром настане капітальний контроль

Фінансова репресія означає забезпечення того, щоб заощаджувачі отримували прибуток нижчий за рівень інфляції, щоб банки могли надавати підприємствам і державі дешеві кредити, а також зменшити тягар погашення боргів. Ця стратегія особливо ефективна в контексті урядового очищення боргів у національній валюті. У 1973 році економісти Стенфордського університету вперше використовували цей термін, щоб критикувати політику стримування економічного зростання в країнах, що розвиваються, але сьогодні ці стратегії все частіше з'являються в розвинутих економіках.

З огляду на те, що боргове навантаження США перевищило 120% ВВП, можливість погашення боргу традиційними способами зменшується. А "посібник з фінансового придушення" вже почав впроваджуватися або тестуватися, включаючи:

• Пряме або непряме обмеження урядового боргу та процентних ставок за депозитами
• Уряд контролює фінансові установи та встановлює бар'єри конкуренції
• Високі вимоги до резервів
• Створення закритого внутрішнього ринку державного боргу, що змушує установи купувати державні облігації
• Капітальний контроль, обмеження трансакцій активів через кордон

Це не теоретичне припущення, а реальний випадок. З 2010 року федеральна процентна ставка США більше ніж 80% часу була нижчою за рівень інфляції, що насправді примусово переносить багатство заощаджувачів до позичальників (, включаючи уряд ).

Ваш пенсійний рахунок: наступна ціль уряду

Якщо уряд не може покладатися на друк грошей для покупки облігацій, щоб знизити процентні ставки і уникнути боргової кризи, вони почнуть звертати увагу на ваші пенсійні рахунки. Я цілком можу уявити майбутнє: 401(k) та інші податкові пільгові рахунки будуть змушені все більше і більше інвестувати в "надійні" державні облігації. Уряд більше не потрібно друкувати гроші, просто потрібно безпосередньо використовувати наявні кошти в системі.

Це саме той сценарій, який ми спостерігали протягом останніх кількох років:

• Заморожені активи: У квітні 2024 року уряд підписав закон, який дозволяє конфіскувати певні резервні активи країн у США, що стало прецедентом для уряду, який може в будь-який момент заморозити валютні резерви. У майбутньому ця практика може не обмежуватися лише геополітичними противниками.
• Події протесту в Канаді: уряд заморозив близько 280 банківських рахунків без судового схвалення. Фінансові чиновники визнали, що це не лише для того, щоб перервати потік коштів, а також щоб "злякати" протестуючих і переконати їх "прийняти рішення про виїзд". Коли їх запитали, як замороження рахунків вплине на невинні сім'ї, уряд відповів: "Вони просто повинні виїхати."

Залізна силова експлуатація та моніторинг

Це не дивно, історія США сповнена подібних дій:

У 1933 році уряд видав адміністративний указ 6102, який зобов'язав громадян здавати золото, інакше вони стикалися з ув'язненням. Незважаючи на обмежене виконання, Верховний суд підтримав право уряду на конфіскацію золота. Це не була "добровільна програма купівлі", а "примусове вилучення багатства", просто упаковане у вигляді торгівлі за "справедливою ринковою ціною".

Здатність уряду до контролю швидко зросла після подій 11 вересня. Відповідні закони надали уряду майже необмежені повноваження для моніторингу міжнародних комунікацій громадян. Деякі закони навіть дозволяють уряду збирати ваші записи про читання, навчальні матеріали, історію покупок, медичні записи та особисту фінансову інформацію без жодних обґрунтованих підозр.

Проблема не в тому, "чи прийде фінансовий репресії", а в тому, "наскільки серйозною вона буде". З посиленням економічного тиску де-глобалізації контроль урядів за капіталом лише стане більш прямим і жорстким.

Золото та біткойн

Місячний графік золота з 1970 року є найсильнішим свічковим графіком у світі.

На основі методу виключення, найкращий фінансовий актив для покупки вже очевидний------вам потрібен актив, який не має історичної кореляції з ринком, важко підлягає конфіскації з боку урядів і не контролюється західними урядами. Я можу згадати два, один з яких за останні 12 місяців зріс на 60 мільярдів доларів США за ринковою капіталізацією. Це найочевидніший сигнал бичачого ринку.

Глобальна гонка за золотовалютні резерви

Багато країн швидко збільшують свої золоті резерви, щоб реагувати на зміни в глобальному економічному ландшафті:

• Країна: У січні 2025 року придбала 5 тонн золота за один місяць, три місяці поспіль чисті покупки, загальний обсяг володіння досяг 2 285 тонн.
• Інша країна: контролює 2,335.85 тонн золота, ставши п'ятою за величиною країною в світі за запасами золота.
• Третя країна: займає восьме місце у світі, має 853,63 тонни і продовжує нарощувати.

Це не випадкова дія, а стратегічне планування. Після того, як Група семи заморозила валютні резерви певної країни, на це звернули увагу центральні банки всього світу. Опитування 57 центральних банків показало, що 96% респондентів вважають репутацію золота як активу-убежища мотивацією для продовження інвестицій. Коли активи, номіновані в доларах, можуть бути заморожені одним розчерком пера, фізичне золото, що зберігається національно, стає надзвичайно привабливим.

Лише у 2024 році одна країна збільшила свої золоті резерви на 74,79 тонни, що становить зростання на 13,85%. Інша країна збільшила свої золоті резерви на 89,54 тонни, зростання близько 25%. Навіть деякі маленькі країни також у січні 2025 року додали 8 тонн золота, що збільшило їхні золоті запаси до 391 тонни, що становить 82% їхніх валютних резервів. Це не випадковість, а скоординований крок, спрямований на звільнення від фінансової системи, яка може бути використана як зброя.

Уряди країн найбільше довіряють золоту, оскільки вони вже створили систему використання золота для резервів та розрахунків у торгівлі. Загальні золотовалютні резерви центральних банків країн-членів певної міжнародної організації складають понад 20% від загальних золотовалютних резервів центральних банків у світі. Як сказав голова центрального банку певної країни у січні 2025 року, вони переходять до "валютної нейтральності золотовалютних резервів", метою якої є збільшення міжнародних резервів та "захист економіки від зовнішніх шоків".

біткоїн

Ця епоха, що управляється золотом, може тривати кілька місяців або навіть кілька років, але зрештою її обмеження стануть очевидними. Багато малих і середніх країн не мають достатньої банківської системи та