Нове покоління фінансової інфраструктури: як Гонконг вирізняється в глобальній токенізації

З огляду на прискорену токенізацію реальних світових активів (RWA) у мейнстрім, Гонконг створює нове покоління фінансової інфраструктури за допомогою чіткої регуляторної бази, відкритої ринкової стратегії та активних політичних інновацій. У другій половині цієї конкуренції ключовим фактором уже не буде політична орієнтація, а те, чи відповідає продукт справжнім потребам ринку.

Коли керівники світових фінансових гігантів згадують у щорічному листі акціонерам, що "кожен актив може бути токенізований", вони описують не віддалене майбутнє, а зміни, що відбуваються вже зараз. Ця еволюція перетворює способи капіталоутворення, механізми розподілу активів та шляхи отримання фінансових можливостей.

Токенізація реальних світових активів (RWA) швидко переходить з нішевої концепції в основний потік. Наразі на публічних блокчейнах обертається понад 24 мільярди доларів США в RWA, що охоплює прибуткові державні облігації США, приватні кредитні пулі, токенізовані сировинні товари та нерухомість тощо. Це те, що раніше вважалося "експериментом крипто-цікавості", сьогодні стає важливою складовою частиною глобальної фінансової інфраструктури, а базова трубопровідна мережа капітальних ринків тихенько реконструюється.

У нещодавно опублікованій "Декларації політики розвитку цифрових активів 2.0" Гонконгу було представлено регуляторну структуру "Leap", яка розширює сферу регулювання на емітентів стабільних монет, їхніх кастодіанів та платформи RWA. Цей крок не лише свідчить про те, що Гонконг дозволяє токенізацію, але й активно пропагує токенізацію.

"Leap" фреймворк охоплює спрощення законодавства та регулювання, розширення токенізованих продуктів, просування сценаріїв застосування, а також розвиток кадрів та партнерів. Він сприяє формуванню більш широкого бачення шляхом встановлення ліцензійної системи для стабільних монет, визначення регуляторної рамки для токенізованих ETF, продовження попередніх пілотних проектів у сфері цифрових облігацій та зеленої фінансів, заохочуючи токенізацію різних активів, від дорогоцінних металів до інфраструктури відновлювальної енергії.

Підхід Гонконгу різко контрастує з іншими ринками. Сінгапур обрав більш обережну стратегію, зосередившись на участі інституцій, обмежуючи участь роздрібних інвесторів. Натомість Гонконг обрав більш широкий і інклюзивний шлях, дозволяючи роздрібним користувачам брати участь за умови встановлення чітких правил придатності, розширюючи потенційний ринковий простір. У порівнянні з регуляторною структурою ринку криптоактивів ЄС та фрагментованими регуляторними баталіями США, Гонконг пропонує більш уніфіковану систему, що базується на принципах, забезпечуючи необхідну ясність для інноваторів та інвесторів.

Проте, просто прокласти колію не означає, що поїзд буде вчасно. Випуск токенізованих активів відносно простий, справжній виклик полягає в тому, чи є люди, які готові їх тримати, торгувати та довіряти їм. Багато токенізованих проєктів врешті-решт зазнають невдачі не через технологічні чи регуляторні проблеми, а через відсутність реальної комерційної цінності та попиту на ринку. Справжнє випробування полягає в тому, чи дійсно певний токенізований актив вирішує проблему для чітко визначеної групи користувачів.

Деякі успішні кейси вже продемонстрували потенціал токенізації. Наприклад, токенізовані продукти американських облігацій отримали широке застосування серед глобальних заощаджувачів, оскільки пропонують стабільну та прозору прибутковість, особливо на ринках, що розвиваються, де бракує безпечних каналів доходу. Крім того, деякі протоколи відкрили нові шляхи в сфері приватного кредитування, з'єднуючи установи-кредиторів та криптоорієнтованих позикодавців, і забезпечуючи прозорий ризик-менеджмент на блокчейні, що робить продукти двосторонньо доступними.

Гонконгська місцева екосистема також рухається в цьому напрямку. Регулятори експериментують з токенізацією облігацій, фондів, вуглецевих кредитів, інфраструктури зарядних станцій та фінансуванням ланцюга постачання. Ці проекти мають великий потенціал, але справжні «хіти», які зможуть в масштабах з'єднати три елементи: активи, аудиторію та сценарії використання, ще не з'явилися.

Гонконг вже заклав міцну основу для токенізації: чітке регулювання, визнання з боку установ та надійні проекти, що підтримуються державно-приватним співробітництвом, постійно просуваються вперед. Гонконг дедалі більше розглядається як безпечне середовище для експериментів з цифровими активами з чіткою структурою, а також, враховуючи його потенціал як важливого вузла в стратегії цифрових активів Китаю, значення цього виходить далеко за межі місцевого ринку.

Однак найскладніша частина тільки починається. Наступний етап конкуренції визначатиметься "відповідністю продукту й ринку", а не більше політикою. Чи зможе Гонконг залучити інвесторів з Південно-Східної Азії для інвестицій у справжні прибуткові стабільні монети? Чи зможе він за допомогою комплаєнс-пакування підключити китайські промислові активи до світового капіталу? Чи зможе він вивести на ринок нове покоління продуктів RWA, які не лише легальні та відповідні, але й справді мають попит на ринку?

Ці питання визначать, чи RWA залишиться лише тимчасовою тенденцією, чи зможе стати стійкою зміною; також це визначить, чи зможе Гонконг стати глобальним центром токенізації нової ери. Якщо це вдасться, Гонконг стане не лише лідером, а й одним із визначників майбутніх фінансових форм.