Походження та розвиток принципу технологічної нейтральності та його застосування в Україні
Принцип технологічної нейтральності вперше виник у американському патентному законодавстві в положенні "звичайних товарів". У 1984 році Верховний суд США вперше застосував його в сфері авторського права у справі "Sony", встановивши правило, згідно з яким, якщо технологія має суттєве несанкціоноване використання, розробники можуть бути звільнені від відповідальності. Це правило відоме як "правило Sony" або "принцип технологічної нейтральності".
Справа Grokster 2005 року переосмислила межі застосування принципу технологічної нейтральності, встановивши "правило активного спонукання". Ця справа порушила механічне застосування правила Sony, вводячи "стандарт наміру" в захист технологічної нейтральності, що надало більш детальну рамку для визначення відповідальності наступних постачальників мережевих послуг.
У 1990-х роках, з розвитком технологій P2P обміну файлами, платформ UGC тощо, у США було прийнято "Закон про авторське право в епоху цифрових технологій", що запровадив "принцип захисту гавані", який надає постачальникам інтернет-послуг механізм звільнення від відповідальності за порушення авторських прав, щоб збалансувати технологічні інновації та захист авторських прав.
У правовій системі нашої країни принцип технологічної нейтральності пронизує кілька сфер, таких як регулювання Інтернету, інтелектуальна власність та правила електронних доказів. Положення про захист прав на інформаційну мережеву передачу, ухвалене в 2006 році, запозичило американський "принцип безпечної гавані", встановлюючи принцип "повідомлення + видалення". Одночасно було доповнено "принцип безпечної гавані", введено "принцип червоного прапора".
У судовій практиці, суди все більш обережно ставляться до застосування принципу технологічної нейтральності. Наприклад, у справі "Айчіуй проти ДаМо про недобросовісну конкуренцію через блокування реклами" суд визнав, що програмне забезпечення для блокування реклами не є технологічно нейтральним і становить недобросовісну конкуренцію. А у справі "Паня компанія проти Баїду про порушення прав" суд провів розмежування технічної нейтральності різних послуг Баїду.
Принцип технологічної нейтральності має широке застосування в сфері інтелектуальної власності, але його застосування в кримінальному правосудді ще потребує подальшого обговорення.
Переглянути оригінал
Ця сторінка може містити контент третіх осіб, який надається виключно в інформаційних цілях (не в якості запевнень/гарантій) і не повинен розглядатися як схвалення його поглядів компанією Gate, а також як фінансова або професійна консультація. Див. Застереження для отримання детальної інформації.
15 лайків
Нагородити
15
7
Репост
Поділіться
Прокоментувати
0/400
OnchainDetectiveBing
· 15год тому
Знову води патентний закон!
Переглянути оригіналвідповісти на0
SchrodingerGas
· 15год тому
Типова пастка теорії ігор, Відповідність ще потребує v-тестування
Переглянути оригіналвідповісти на0
MoonMathMagic
· 15год тому
Справжні правила влаштування на ринку праці мають чекати на прецеденти американців, так?
Переглянути оригіналвідповісти на0
degenwhisperer
· 15год тому
Sony так рано це зрозуміла?
Переглянути оригіналвідповісти на0
BridgeJumper
· 16год тому
А, це американське законодавство виглядає так занадто пишно.
Еволюція принципу технологічної нейтральності: від американського патентного права до практики регулювання Інтернету в Китаї
Походження та розвиток принципу технологічної нейтральності та його застосування в Україні
Принцип технологічної нейтральності вперше виник у американському патентному законодавстві в положенні "звичайних товарів". У 1984 році Верховний суд США вперше застосував його в сфері авторського права у справі "Sony", встановивши правило, згідно з яким, якщо технологія має суттєве несанкціоноване використання, розробники можуть бути звільнені від відповідальності. Це правило відоме як "правило Sony" або "принцип технологічної нейтральності".
Справа Grokster 2005 року переосмислила межі застосування принципу технологічної нейтральності, встановивши "правило активного спонукання". Ця справа порушила механічне застосування правила Sony, вводячи "стандарт наміру" в захист технологічної нейтральності, що надало більш детальну рамку для визначення відповідальності наступних постачальників мережевих послуг.
У 1990-х роках, з розвитком технологій P2P обміну файлами, платформ UGC тощо, у США було прийнято "Закон про авторське право в епоху цифрових технологій", що запровадив "принцип захисту гавані", який надає постачальникам інтернет-послуг механізм звільнення від відповідальності за порушення авторських прав, щоб збалансувати технологічні інновації та захист авторських прав.
У правовій системі нашої країни принцип технологічної нейтральності пронизує кілька сфер, таких як регулювання Інтернету, інтелектуальна власність та правила електронних доказів. Положення про захист прав на інформаційну мережеву передачу, ухвалене в 2006 році, запозичило американський "принцип безпечної гавані", встановлюючи принцип "повідомлення + видалення". Одночасно було доповнено "принцип безпечної гавані", введено "принцип червоного прапора".
У судовій практиці, суди все більш обережно ставляться до застосування принципу технологічної нейтральності. Наприклад, у справі "Айчіуй проти ДаМо про недобросовісну конкуренцію через блокування реклами" суд визнав, що програмне забезпечення для блокування реклами не є технологічно нейтральним і становить недобросовісну конкуренцію. А у справі "Паня компанія проти Баїду про порушення прав" суд провів розмежування технічної нейтральності різних послуг Баїду.
Принцип технологічної нейтральності має широке застосування в сфері інтелектуальної власності, але його застосування в кримінальному правосудді ще потребує подальшого обговорення.