Фінансовий ринок США у 2025 році перебуває на в脆кому балансі, а останній звіт Moody’s виявляє подвійне стискання корпоративного боргу та ринку комерційної нерухомості (CRE). Ризик дефолту корпоративного боргу досяг найвищого рівня за 11 місяців, а рівень непогашення комерційних нерухомістю кредитів досяг історичного максимуму, в той час як сигнали політики Федеральної резервної системи свідчать про занепокоєння погіршенням економічних основ. Особливо під тиском високих відсоткових ставок та уповільнення економіки, компанії, підтримані приватним капіталом, усіляко намагаються уникнути банкрутства шляхом обміну непогашеного боргу та інших засобів, щоб відкласти виявлення цін. Тим часом банки відходять від кредитування комерційної нерухомості, використовуючи стратегію "продовжити і прикинути" (extend and pretend), щоб підтримувати балансову вартість активів та приховати потенційні збитки. Член Ради Федеральної резервної системи Крістофер Уоллер запропонував знизити процентні ставки в липні 2025 року у відповідь на слабкість на ринку праці, але ця міра може бути недостатньою для вирішення структурних проблем.
Ця стаття на основі останніх даних 2025 року аналізує стан, причини та потенційні наслідки скорочення боргових зобов'язань американських компаній і скорочення комерційної нерухомості, оцінюючи системні ризики для фінансової системи.
Стан боргового стиснення американських компаній
Згідно з доповіддю Moody's за липень 2025 року, кількість американських компаній, які потрапили в найвищі фінансові труднощі (з найнижчими кредитними рейтингами), досягла найвищого показника за 11 місяців, причому найбільш серйозно це виявилося в промисловості та споживчих товарах, де було зареєстровано 58 і 49 заявок на банкрутство відповідно, що є найвищим показником за 15 років. Фактори, що призвели до цього явища, включають високі витрати на запозичення (доходність 10-річних державних облігацій у травні 2025 року наблизилася до 4,5%), глобальну торгову невизначеність (наприклад, митні бар'єри) та уповільнення економічного зростання (прогноз зростання ВВП у 2025 році знижено до 1,4%). Компанії, які підтримуються приватним капіталом, особливо вразливі, оскільки ці компанії значно запозичували в умовах низьких процентних ставок після фінансової кризи 2008 року, накопичивши боргові зобов'язання понад 1,2 трильйона доларів США (за даними PitchBook), що ще більше посилило їхній левередж через викуп акцій або рефінансування дивідендів.
Щоб уникнути цінового виявлення, яке може призвести до банкрутства, багато компаній обирають обмін поганих боргів, тобто через позасудову реорганізацію подовжують терміни боргу або коригують умови. Moody's зазначає, що ця стратегія дозволяє компаніям тимчасово зберігати балансову вартість, але відкладає розкриття реальної ринкової вартості активів. Згідно з даними S&P Global, у першій половині 2025 року рівень дефолту за високодохідними облігаціями вже зріс до 5.8%, що є найвищим показником з 2020 року, і, як очікується, до кінця року може ще більше зрости до 6.5%. Крім того, розширення федерального дефіциту (Moody's прогнозує, що до 2035 року він досягне 9% від ВВП) підвищує доходність державних облігацій, що ще більше стискає фінансовий простір для компаній, особливо для компаній з низьким кредитним рейтингом, чий коефіцієнт покриття відсотків впав нижче рівня до пандемії.
Зменшення боргового навантаження американських компаній відображає структурні проблеми, викликані тривалою політикою низьких процентних ставок. Приватний капітал приховував низьку ефективність роботи компаній за допомогою фінансового інжинірингу (наприклад, викуп акцій), але високі ставки і сповільнення економіки виявили ці вразливості. Обмін поганих боргів, хоча і може тимчасово зменшити тиск, не може змінити суть надмірної заборгованості. Як тільки економіка погіршиться ще більше або впаде довіра на ринку, примусове виявлення цін може спровокувати ланцюгову реакцію, що призведе до переоцінки активів компаній і паніки серед інвесторів.
Стиснення ринку комерційної нерухомості
Ринок комерційної нерухомості переживає кризу, яку спричинили як структурні, так і циклічні фактори. У 2025 році рівень дефолту комерційних іпотечних облігацій (CMBS) на офісну нерухомість у США досягне 11,1%, що є історичним максимумом і перевищує рівень після фінансової кризи 2008 року (згідно з даними Trepp). Це явище викликане зменшенням попиту через віддалену роботу, високими процентними ставками, які підвищують витрати на фінансування, а також постійним зниженням вартості активів. Дані з платформи X вказують, що з 2 трильйонів доларів комерційної нерухомості, що підлягає погашенню до 2025 року, 44% перебуває в руках банків, при цьому ризики кредитування офісної нерухомості особливо виражені.
Дані Федеральної резервної системи показують, що з початку 2024 року банки значно зменшили свої кредитні експозиції до комерційної нерухомості, зокрема до кредитів на будівництво та розвиток земель. Звіт FDIC за перший квартал 2025 року вказує, що рівень прострочених і проблемних кредитів комерційної нерухомості у великих банках досяг 4,65%, що є найвищим показником з 2014 року. Банки віддають перевагу утриманню низькоризикових активів, таких як державні облігації США, щоб захистити свою капітальну адекватність. Цей вихід відображає занепокоєння економічною невизначеністю, особливо для регіональних банків, у яких кредити на комерційну нерухомість складають до 40%-50% активів (дані FDIC).
Подібно до корпоративного боргу, на ринку комерційної нерухомості широко використовується стратегія "продовження та удавання". Банки уникають дефолту, змінюючи умови кредитування (наприклад, продовжуючи термін погашення або знижуючи процентну ставку), підтримуючи балансову вартість активів. Наприклад, напівпорожня офісна будівля може все ще оцінюватися за значенням, яке було до пандемії, відтерміновуючи визнання збитків. У 2023 році Федеральна резервна система, FDIC та OCC спільно закликали банки уникати хвилі дефолтів шляхом реструктуризації кредитів, що ще більше підгодувало ринок ухилення від виявлення цін.
Стиснення комерційної нерухомості є кризою, яка недостатньо усвідомлюється. Високий рівень дефолтів і відступ банків свідчать про те, що ринок наближається до критичної точки, особливо в сегменті офісної нерухомості. Хоча реорганізація кредитів, дозволена регуляторами, уникнула короткострокового краху, вона створила зомбі-ринок, де вартість активів не відповідає реальності. Величезний борг, що підлягає погашенню до 2025 року, змусить ринок зіткнутися з відкриттям цін, що може призвести до дефіциту капіталу в банках і системних ризиків для регіональних банків.
Політика Федеральної резервної системи
Член ради Федеральної резервної системи Крістофер Уоллер у липні 2025 року запропонував знизити процентні ставки раніше, пояснивши це тим, що ринок праці "на межі". Звіт про нерегулярні робочі місця за червень 2025 року показав додаткові 147 тисяч робочих місць, але половина з них була створена в державному секторі, тоді як приватний сектор демонстрував слабкі результати. Середня кількість годин роботи виробничих і неадміністративних працівників на тиждень знизилася до другого найнижчого рівня з початку пандемії, що свідчить про зменшення купівельної спроможності споживачів. Звіт Філадельфійського Федерального резерву за 2025 рік далі вказує, що хоча частка прострочених банківських кредитів трохи нижча від історичного максимуму, обсяги списання боргів досягли рекордного рівня, що відображає потенційний тиск на кредитному ринку.
Федеральна резервна система на червневому засіданні зберегла федеральну процентну ставку на рівні 4,25%–4,50%, але знизила економічний прогноз: прогноз зростання ВВП на 2025 рік знизився з 1,7% до 1,4%, прогноз основної інфляції PCE зріс з 2,8% до 3,1%. Пропозиція Уоллера щодо зниження ставок контрастує з обережною позицією деяких чиновників (таких як Мері Дейлі), але в бежевій книзі ФРС не згадується інфляція, а акцент робиться на звільненнях, що підкреслює занепокоєння щодо уповільнення економіки. Керівник порту Лос-Анджелеса нещодавно попередив, що підприємства через побоювання щодо мит активно позичають кошти для накопичення запасів, що може ще більше загострити фінансовий тиск.
Пропозиція Уоллера щодо зниження процентних ставок свідчить про те, що Федеральна резервна система починає усвідомлювати економічну слабкість, але монетарна політика важко вирішує структурні проблеми корпоративного боргу та комерційної нерухомості. Зниження ставок може тимчасово підвищити фондовий ринок, але також може посилити інфляцію або ще більше затримати виявлення цін, що продовжить невизначеність на ринку. Федеральна резервна система повинна знайти баланс між стимулюванням економіки та уникненням активних бульбашок, а її історичне запізніле реагування може зменшити ефективність політики.
Системний ризик приватного капіталу
Приватний капітал відіграв ключову роль у скороченні боргів американських компаній. Після 2008 року, середовище низьких відсоткових ставок дозволило приватним капітальним компаніям позичати кошти за низькою ціною, накопичивши борги на суму понад 1,2 трильйона доларів (дані PitchBook). Ці компанії досягають короткострокових доходів через придбання підприємств та посилення кредитного плеча (наприклад, викуп акцій або продаж активів), але жертвують довгостроковою стабільністю. У 2025 році високі процентні ставки та уповільнення економіки виявили вразливість цих компаній, ризик дефолту зріс.
Системний ризик виникає з пов'язаності приватного капіталу з корпоративним боргом, банками та більш широкими фінансовими ринками. Банкрутство високопрофільної компанії може спровокувати повторну оцінку ризику для всього сектору, що призводить до ланцюгової реакції переоцінки активів. Moody's зазначає, що підприємства з найнижчими кредитними рейтингами зазвичай мають лише два варіанти: банкрутство або реструктуризацію, але поточний ринок заохочує всі сторони уникати цих двох варіантів.
Надмірна левералізація приватного капіталу є бомбою уповільненої дії, а її непрозорість посилює системний ризик. Як тільки сплеск дефолтів буде спровоковано, це може вплинути на банки, облігаційні ринки та довіру інвесторів. Регулятори повинні знизити ризики шляхом примусового розкриття рівнів левералізації та посилення стандартів кредитування, інакше окремий інцидент може викликати системну кризу, схожу на кризу 2008 року.
Відсутність виявлення цін та наслідки
Відсутність формування цін є ключовою проблемою боргів американських компаній та скорочення в комерційній нерухомості. Банки, підприємства та регулятори підтримують завищену оцінку активів за допомогою стратегії «продовження та удавання», уникаючи масового розпродажу активів, подібного до 2008 року. Згідно з доповіддю FDIC, нездійснені збитки банків від облігацій досягають 413,2 мільярда доларів, і якщо кредити на комерційну нерухомість оцінюються за ринковою вартістю, нестача капіталу може ще більше збільшитися. Банкрутство компаній також виявить справжню вартість активів із кредитним плечем, що може призвести до корекції на ринку.
Ця стратегія залежить від надії на м'яку посадку економіки, але дані 2025 року — сповільнення зростання ВВП, слабкість ринку праці, інфляційний тиск — вказують на те, що ця перспектива малоймовірна. Як тільки відбудеться виявлення цін, будь то через дефолт, примусове продаж або регуляторне втручання, це може призвести до тиску на капітал банків і ринкових заворушень.
Відсутність встановлення цін створює хибну стабільність, але ця крихкість не може тривати безкінечно. Регуляторна терпимість та оптимізм ринку приховують реальний стан вартості активів, але термінові зобов'язання та уповільнення економіки змусить ринок зіткнутися з реальністю. Прибуття встановлення цін може викликати системні шоки, особливо для регіональних банків та інвесторів у приватний капітал.
Висновок
Фінансовий ринок США 2025 року стикається з подвійними викликами: скороченням корпоративного боргу та скороченням комерційної нерухомості. Перекредитування приватного капіталу, хвиля дефолтів у комерційній нерухомості на фоні високих процентних ставок та слабкість ринку праці разом утворюють вразливу фінансову екосистему. Можливі сигнали про зниження процентних ставок з боку ФРС відображають усвідомлення економічних слабкостей, але не можуть вирішити глибокі структурні проблеми. Зростання рівня дефолтів за CMBS, вихід банків та збільшення масштабів списання боргів свідчать про те, що ринок наближається до критичної точки.
Стратегія «продовження і імітації» хоч і затримала кризу, але збільшила системний ризик. Одинична подія — така як значний банкрутство чи хвиля дефолтів у комерційній нерухомості — може порушити цю рівновагу, викликавши переоцінку активів і ринкові заворушення. Політики повинні реагувати на потенційні кризи шляхом підвищення прозорості, посилення стандартів кредитування та усунення фінансових дисбалансів. В іншому випадку, фінансові ринки 2025 року можуть зіткнутися з викликом, що перевищує 2008 рік, ставлячи під сумнів стійкість американської економіки.
Ця сторінка може містити контент третіх осіб, який надається виключно в інформаційних цілях (не в якості запевнень/гарантій) і не повинен розглядатися як схвалення його поглядів компанією Gate, а також як фінансова або професійна консультація. Див. Застереження для отримання детальної інформації.
У США спостерігається подвійне посилення: скорочення корпоративного боргу та скорочення CRE
Вступ
Фінансовий ринок США у 2025 році перебуває на в脆кому балансі, а останній звіт Moody’s виявляє подвійне стискання корпоративного боргу та ринку комерційної нерухомості (CRE). Ризик дефолту корпоративного боргу досяг найвищого рівня за 11 місяців, а рівень непогашення комерційних нерухомістю кредитів досяг історичного максимуму, в той час як сигнали політики Федеральної резервної системи свідчать про занепокоєння погіршенням економічних основ. Особливо під тиском високих відсоткових ставок та уповільнення економіки, компанії, підтримані приватним капіталом, усіляко намагаються уникнути банкрутства шляхом обміну непогашеного боргу та інших засобів, щоб відкласти виявлення цін. Тим часом банки відходять від кредитування комерційної нерухомості, використовуючи стратегію "продовжити і прикинути" (extend and pretend), щоб підтримувати балансову вартість активів та приховати потенційні збитки. Член Ради Федеральної резервної системи Крістофер Уоллер запропонував знизити процентні ставки в липні 2025 року у відповідь на слабкість на ринку праці, але ця міра може бути недостатньою для вирішення структурних проблем.
Ця стаття на основі останніх даних 2025 року аналізує стан, причини та потенційні наслідки скорочення боргових зобов'язань американських компаній і скорочення комерційної нерухомості, оцінюючи системні ризики для фінансової системи.
Стан боргового стиснення американських компаній
Згідно з доповіддю Moody's за липень 2025 року, кількість американських компаній, які потрапили в найвищі фінансові труднощі (з найнижчими кредитними рейтингами), досягла найвищого показника за 11 місяців, причому найбільш серйозно це виявилося в промисловості та споживчих товарах, де було зареєстровано 58 і 49 заявок на банкрутство відповідно, що є найвищим показником за 15 років. Фактори, що призвели до цього явища, включають високі витрати на запозичення (доходність 10-річних державних облігацій у травні 2025 року наблизилася до 4,5%), глобальну торгову невизначеність (наприклад, митні бар'єри) та уповільнення економічного зростання (прогноз зростання ВВП у 2025 році знижено до 1,4%). Компанії, які підтримуються приватним капіталом, особливо вразливі, оскільки ці компанії значно запозичували в умовах низьких процентних ставок після фінансової кризи 2008 року, накопичивши боргові зобов'язання понад 1,2 трильйона доларів США (за даними PitchBook), що ще більше посилило їхній левередж через викуп акцій або рефінансування дивідендів.
Щоб уникнути цінового виявлення, яке може призвести до банкрутства, багато компаній обирають обмін поганих боргів, тобто через позасудову реорганізацію подовжують терміни боргу або коригують умови. Moody's зазначає, що ця стратегія дозволяє компаніям тимчасово зберігати балансову вартість, але відкладає розкриття реальної ринкової вартості активів. Згідно з даними S&P Global, у першій половині 2025 року рівень дефолту за високодохідними облігаціями вже зріс до 5.8%, що є найвищим показником з 2020 року, і, як очікується, до кінця року може ще більше зрости до 6.5%. Крім того, розширення федерального дефіциту (Moody's прогнозує, що до 2035 року він досягне 9% від ВВП) підвищує доходність державних облігацій, що ще більше стискає фінансовий простір для компаній, особливо для компаній з низьким кредитним рейтингом, чий коефіцієнт покриття відсотків впав нижче рівня до пандемії.
Зменшення боргового навантаження американських компаній відображає структурні проблеми, викликані тривалою політикою низьких процентних ставок. Приватний капітал приховував низьку ефективність роботи компаній за допомогою фінансового інжинірингу (наприклад, викуп акцій), але високі ставки і сповільнення економіки виявили ці вразливості. Обмін поганих боргів, хоча і може тимчасово зменшити тиск, не може змінити суть надмірної заборгованості. Як тільки економіка погіршиться ще більше або впаде довіра на ринку, примусове виявлення цін може спровокувати ланцюгову реакцію, що призведе до переоцінки активів компаній і паніки серед інвесторів.
Стиснення ринку комерційної нерухомості
Ринок комерційної нерухомості переживає кризу, яку спричинили як структурні, так і циклічні фактори. У 2025 році рівень дефолту комерційних іпотечних облігацій (CMBS) на офісну нерухомість у США досягне 11,1%, що є історичним максимумом і перевищує рівень після фінансової кризи 2008 року (згідно з даними Trepp). Це явище викликане зменшенням попиту через віддалену роботу, високими процентними ставками, які підвищують витрати на фінансування, а також постійним зниженням вартості активів. Дані з платформи X вказують, що з 2 трильйонів доларів комерційної нерухомості, що підлягає погашенню до 2025 року, 44% перебуває в руках банків, при цьому ризики кредитування офісної нерухомості особливо виражені.
Дані Федеральної резервної системи показують, що з початку 2024 року банки значно зменшили свої кредитні експозиції до комерційної нерухомості, зокрема до кредитів на будівництво та розвиток земель. Звіт FDIC за перший квартал 2025 року вказує, що рівень прострочених і проблемних кредитів комерційної нерухомості у великих банках досяг 4,65%, що є найвищим показником з 2014 року. Банки віддають перевагу утриманню низькоризикових активів, таких як державні облігації США, щоб захистити свою капітальну адекватність. Цей вихід відображає занепокоєння економічною невизначеністю, особливо для регіональних банків, у яких кредити на комерційну нерухомість складають до 40%-50% активів (дані FDIC).
Подібно до корпоративного боргу, на ринку комерційної нерухомості широко використовується стратегія "продовження та удавання". Банки уникають дефолту, змінюючи умови кредитування (наприклад, продовжуючи термін погашення або знижуючи процентну ставку), підтримуючи балансову вартість активів. Наприклад, напівпорожня офісна будівля може все ще оцінюватися за значенням, яке було до пандемії, відтерміновуючи визнання збитків. У 2023 році Федеральна резервна система, FDIC та OCC спільно закликали банки уникати хвилі дефолтів шляхом реструктуризації кредитів, що ще більше підгодувало ринок ухилення від виявлення цін.
Стиснення комерційної нерухомості є кризою, яка недостатньо усвідомлюється. Високий рівень дефолтів і відступ банків свідчать про те, що ринок наближається до критичної точки, особливо в сегменті офісної нерухомості. Хоча реорганізація кредитів, дозволена регуляторами, уникнула короткострокового краху, вона створила зомбі-ринок, де вартість активів не відповідає реальності. Величезний борг, що підлягає погашенню до 2025 року, змусить ринок зіткнутися з відкриттям цін, що може призвести до дефіциту капіталу в банках і системних ризиків для регіональних банків.
Політика Федеральної резервної системи
Член ради Федеральної резервної системи Крістофер Уоллер у липні 2025 року запропонував знизити процентні ставки раніше, пояснивши це тим, що ринок праці "на межі". Звіт про нерегулярні робочі місця за червень 2025 року показав додаткові 147 тисяч робочих місць, але половина з них була створена в державному секторі, тоді як приватний сектор демонстрував слабкі результати. Середня кількість годин роботи виробничих і неадміністративних працівників на тиждень знизилася до другого найнижчого рівня з початку пандемії, що свідчить про зменшення купівельної спроможності споживачів. Звіт Філадельфійського Федерального резерву за 2025 рік далі вказує, що хоча частка прострочених банківських кредитів трохи нижча від історичного максимуму, обсяги списання боргів досягли рекордного рівня, що відображає потенційний тиск на кредитному ринку.
Федеральна резервна система на червневому засіданні зберегла федеральну процентну ставку на рівні 4,25%–4,50%, але знизила економічний прогноз: прогноз зростання ВВП на 2025 рік знизився з 1,7% до 1,4%, прогноз основної інфляції PCE зріс з 2,8% до 3,1%. Пропозиція Уоллера щодо зниження ставок контрастує з обережною позицією деяких чиновників (таких як Мері Дейлі), але в бежевій книзі ФРС не згадується інфляція, а акцент робиться на звільненнях, що підкреслює занепокоєння щодо уповільнення економіки. Керівник порту Лос-Анджелеса нещодавно попередив, що підприємства через побоювання щодо мит активно позичають кошти для накопичення запасів, що може ще більше загострити фінансовий тиск.
Пропозиція Уоллера щодо зниження процентних ставок свідчить про те, що Федеральна резервна система починає усвідомлювати економічну слабкість, але монетарна політика важко вирішує структурні проблеми корпоративного боргу та комерційної нерухомості. Зниження ставок може тимчасово підвищити фондовий ринок, але також може посилити інфляцію або ще більше затримати виявлення цін, що продовжить невизначеність на ринку. Федеральна резервна система повинна знайти баланс між стимулюванням економіки та уникненням активних бульбашок, а її історичне запізніле реагування може зменшити ефективність політики.
Системний ризик приватного капіталу
Приватний капітал відіграв ключову роль у скороченні боргів американських компаній. Після 2008 року, середовище низьких відсоткових ставок дозволило приватним капітальним компаніям позичати кошти за низькою ціною, накопичивши борги на суму понад 1,2 трильйона доларів (дані PitchBook). Ці компанії досягають короткострокових доходів через придбання підприємств та посилення кредитного плеча (наприклад, викуп акцій або продаж активів), але жертвують довгостроковою стабільністю. У 2025 році високі процентні ставки та уповільнення економіки виявили вразливість цих компаній, ризик дефолту зріс.
Системний ризик виникає з пов'язаності приватного капіталу з корпоративним боргом, банками та більш широкими фінансовими ринками. Банкрутство високопрофільної компанії може спровокувати повторну оцінку ризику для всього сектору, що призводить до ланцюгової реакції переоцінки активів. Moody's зазначає, що підприємства з найнижчими кредитними рейтингами зазвичай мають лише два варіанти: банкрутство або реструктуризацію, але поточний ринок заохочує всі сторони уникати цих двох варіантів.
Надмірна левералізація приватного капіталу є бомбою уповільненої дії, а її непрозорість посилює системний ризик. Як тільки сплеск дефолтів буде спровоковано, це може вплинути на банки, облігаційні ринки та довіру інвесторів. Регулятори повинні знизити ризики шляхом примусового розкриття рівнів левералізації та посилення стандартів кредитування, інакше окремий інцидент може викликати системну кризу, схожу на кризу 2008 року.
Відсутність виявлення цін та наслідки
Відсутність формування цін є ключовою проблемою боргів американських компаній та скорочення в комерційній нерухомості. Банки, підприємства та регулятори підтримують завищену оцінку активів за допомогою стратегії «продовження та удавання», уникаючи масового розпродажу активів, подібного до 2008 року. Згідно з доповіддю FDIC, нездійснені збитки банків від облігацій досягають 413,2 мільярда доларів, і якщо кредити на комерційну нерухомість оцінюються за ринковою вартістю, нестача капіталу може ще більше збільшитися. Банкрутство компаній також виявить справжню вартість активів із кредитним плечем, що може призвести до корекції на ринку.
Ця стратегія залежить від надії на м'яку посадку економіки, але дані 2025 року — сповільнення зростання ВВП, слабкість ринку праці, інфляційний тиск — вказують на те, що ця перспектива малоймовірна. Як тільки відбудеться виявлення цін, будь то через дефолт, примусове продаж або регуляторне втручання, це може призвести до тиску на капітал банків і ринкових заворушень.
Відсутність встановлення цін створює хибну стабільність, але ця крихкість не може тривати безкінечно. Регуляторна терпимість та оптимізм ринку приховують реальний стан вартості активів, але термінові зобов'язання та уповільнення економіки змусить ринок зіткнутися з реальністю. Прибуття встановлення цін може викликати системні шоки, особливо для регіональних банків та інвесторів у приватний капітал.
Висновок
Фінансовий ринок США 2025 року стикається з подвійними викликами: скороченням корпоративного боргу та скороченням комерційної нерухомості. Перекредитування приватного капіталу, хвиля дефолтів у комерційній нерухомості на фоні високих процентних ставок та слабкість ринку праці разом утворюють вразливу фінансову екосистему. Можливі сигнали про зниження процентних ставок з боку ФРС відображають усвідомлення економічних слабкостей, але не можуть вирішити глибокі структурні проблеми. Зростання рівня дефолтів за CMBS, вихід банків та збільшення масштабів списання боргів свідчать про те, що ринок наближається до критичної точки.
Стратегія «продовження і імітації» хоч і затримала кризу, але збільшила системний ризик. Одинична подія — така як значний банкрутство чи хвиля дефолтів у комерційній нерухомості — може порушити цю рівновагу, викликавши переоцінку активів і ринкові заворушення. Політики повинні реагувати на потенційні кризи шляхом підвищення прозорості, посилення стандартів кредитування та усунення фінансових дисбалансів. В іншому випадку, фінансові ринки 2025 року можуть зіткнутися з викликом, що перевищує 2008 рік, ставлячи під сумнів стійкість американської економіки.